Станіслав Гроховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Гроховський
Народився16 століття
Помер1 березня 1645(1645-03-01)
Перемишль, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
КраїнаРіч Посполита
Діяльністькатолицький священник, католицький єпископ
Alma materЯгеллонський університет
ПосадаКоролівський секретар і католицький архієпископd
Конфесіякатолицька церква[1]
РідQ16481740?

Станіслав Ґроховський (або Станіслав Гроховський) гербу Юноша (пол. Grochowski Stanisław; пом. 1 березня 1645) — польський шляхтич, релігійний діяч, королівський секретар. Львівський латинський архієпископ з 1634 року. Представник роду Ґроховських.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Найстарший із 6-ти синів Войцеха Ґроховського та його дружини Зофії з Монастирських гербу Пилява, внук Петра та його дружини Красіцької,[2] брат луцького та перемиського єпископа РКЦ Ахація, Миколая — королівського секретаря, Кшиштофа — бургграфа Кракова,[2] перемиського каштеляна Феліціяна,[3] львівського каштеляна Рафала Ґроховських.

Походив із Перемиської землі. Навчався у Краківській академії (нині Ягайлонський університет). 1609 року був королівським секретарем. Мав суперечку з домініканцями в Яворові. 1634 року за його сприяння збудували на місці давнішого новий Палац латинських архієпископів Львова;[4] сам Ґроховський відмовлявся відбути «інгрес» на посаду, поки не завершили коштовні роботи з оформлення фасаду палацу.[5]

Після того, як львівські ченці-домініканці викрали зі шпиталю св. Лазаря екс-домініканина Радковського, Ґроховський наклав на їхній костел і монастир інтердикт та відлучення (екскомуніку), які невдовзі скасував нунцій Маріо Філонарді. Видав у 1644 році новий інтердикт та екскомуніку на львівських домініканів; ченці виконали вимоги, тому відкликав їх. Мав процеси з львівським магістратом.[6] 1644 року за його сприяння перенесли до середини катедри біля цвинтаря ікону Матері Божої Ласкавої (потім — до новозбудованої каплиці Домагаличів).[7]

У Латинській катедрі Львова було встановлено йому пам'ятний «надгробок» зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архиєпископа Вацлава Сєраковського. Нині на цьому місці є таблиця з епітафією Сєраковському.[8]

Тіло покійного архиєпископа Ґроховського спочатку не дозволили поховати через його борги[9]: кредитори домоглись арешту. Прах померлого чекав на поховання, доки спадкоємці Ґроховського не виплатили борги[10]. Був похований у родинному гробівці в Перемишлі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  2. ↑ а б Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.] — Т. II. — S. 308. (пол.)
  3. ↑ Czapliński W. Grochowski Felicjan h. Junosza (zm. ok. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 593. (пол.)
  4. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 72.
  5. ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 21. (пол.)
  6. ↑ ks. Rechowicz M. Grochowski Stanisław h. Junosza (zm. 1645)… — S. 599. (пол.)
  7. ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku[недоступне посилання]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 116. (пол.)
  8. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 81. (пол.)
  9. ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 24. (пол.)
  10. ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 32.

Джерела

[ред. | ред. код]
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Станіслав_Гроховський